Цікаві факти про волонтерство в Україні.

-  1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі.В Україні волонтерство з'явилося на початку 90-х минулого століття, а офіційно його визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року.

-  Серед волонтерів переважну більшість (понад 80%) складає молодь віком від 15 до 19 років, а понад 72% волонтерів – жінки.

-  Євро-2012 пов’язують із наймасовішим волонтерським проектом в історії України.

-  Загалом в Україні під час Євро-2012 було залучено понад 12 тисяч волонтерів, 2879 з яких - волонтери УЄФА.

-  78-річний водій з Донецька став найстарішим волонтером в Україні, який працював під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу.

-  Швейцарський 62-річний бізнесмен приїхав до Києва на велосипеді, де працював під час Євро-2012 волонтером у сфері антидопінгу.

-  Згідно Звіту ООН про стан волонтерства в світі (2011), в Українілише 10% волонтерів залучалися до волонтерської діяльності організаціями "третього сектору". 

Насправді, 10% - доволі сумна статистика. Для порівняння, волонтерська діяльність в Німеччині здійснюється переважно на базі громадських організацій і сягає 43%. 

Що смачного готують волонтери в кафе «Майдан» на 5 поверсі “білого дому” в Тернополі?

Уже більше тижня працює кухня на 5 поверсі будинку обласної влади у Тернополі. Її у депутатській кімнаті облаштували учасники акції протесту. На кухні діє суворий санітарний контроль: вхід лише у чепчиках, фартухах і бахілах. Працюють тут волонтери.

Елеонора, кухар-волонтер: “Якщо хтось каже, що тут за гроші працюють, то дуже помиляється. Якщо хочуть перевірити – хай приходять і подивляться, як тут працювати треба. Нічого складного. Є продукти, люди приносять добровільно. Хочуть, щоб у нашій країні все змінилося на краще”.

Оскільки учасники акції непокори заявляють, що перебуватимуть у “білому домі” до перемоги, то і кухня тут не припиняє роботу ні на хвилину. Перерву роблять лише на час санітарного прибирання.

Марія, кухар-волонтер: “Відколи ми записались волонтерами, виходимо по графіку, працюємо. Все в нас нормально, немає ніяких проблем ні з ким і ні з чим”.

Максим Овсейко, член оргкомітету місцевого осередку Штабу національного спротиву: “Ми робимо бутерброди з чорного та білого хлібу. Якщо є можливість, нам привозять з їдалень готові страви, такі як картопля, бульйони, макарони. Такого, як у їдальні, що, наприклад, сьогодні буде картопля, в нас немає. Ми користуємось тим ресурсом, який є”.

Кухня на 5 поверсі будинку обласної влади має неофіційну назву – кафе “Майдан”.

У Тернополі волонтери контролюють роботу ЖЕКів

У вересні 2013 року в Тернополі стартував двомісячник контролю за наданням житлово-комунальних послуг.

Окрім різноманітних заходів, які були передбачені в рамках двомісячника, існувала ще й  “гаряча лінія” за номером 23-63-97. Особливістю цієї послуги було те, що надають її не працівники міськради чи ЖЕКу, а волонтери. До їхніх функцій входло записати скаргу, внести її у спеціальну програму та проконтролювати вирішення проблеми, з якою звернулись мешканці. 

Так, лише за перших 5 днів на “гарячу лінію” зателефонували 115 мешканців Тернополя. Найбільше скаржаться на стан будинку – 28 скарг, стан дахів – 24 скарги та стан прибудинкової території – 22 скарги.

    Волонтери вже не вперше допомагають міській раді Тернополя. Так, вони були залучені до проведення Чемпіонату світу та Європи з водно-моторного спорту і збору коштів для придбання карети швидкої допомоги. А незабаром на базі громадської організації “Файне місто” запрацює ціла школа волонтерства.

Бути волонтером – корисно для здоров’я

Люди, які займаються волонтерством, мають здоровішу серцево-судинну систему, а деякі показники серцевої діяльності стають краще, уже після 10 тижнів участі у волонтерських програмах.

Саме такого висновку дійшли вчені з Іканської школи медицини Маунт Сінай в Нью-Йорку, пише The Daily Mail.

На думку експертів, дослідження додає доказів того, що допомога іншим не тільки змушує почуватися добре в душі, а й чинить позитивний вплив на фізичне самопочуття і добробут.

За словами дослідниці Ханни Шрайєр, ті добровольці, які повідомили про зростання співчуття та альтруїзму у ставленні до інших людей, помітили також поліпшення із серцево-судинними хворобами.

Всього у дослідженні взяли участь 106 підлітків, яких було поділено на дві групи.

Одна група займалася волонтерством регулярно, протягом 10-ти тижнів. Інша група знаходилася в листі очікування на волонтерську діяльність.

Перед і після дослідження, вчені виміряли у добровольців індекс маси тіла (ІМТ), холестерин, а також запалення, які чинять вплив на здоров'я серцево-судинної системи.

Вони також оцінили рівень почуття власної гідності волонтерів, психічного здоров'я, настрій і здатність співпереживати.

Волонтерська група, яка протягом однієї години на тиждень працювала із дітками початкової школи, мала менший рівень запалення та холестерину. В них також було зафіксовано нижчий ІМТ, на відміну від студентів, що знаходилися в листі очікування.

За словами Ханни Шрайєр, перші ознаки захворювання серця можуть почати з'являтися в підлітковому віці, і попередні дослідження показують, що психосоціальні фактори, такі як стрес, депресія і благополуччя, відіграють певну роль у його розвитку.

В свою чергу, літні люди, які допомагають іншим, мають кращу якість життя та менше страждають на депресію.

Історія волонтерства.

Коли і де виникло волонтерство?

Як суспільний рух волонтерство виникло на Заході, а першими волонтерами були самаритяни, які надавали допомогу усім, хто її потребував. Більш впевнено можна говорити про виникнення феномена волонтерства вже з середини ХІХ століття. 1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Анрі Дюран, відомий французький письменник-журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створити Червоний Хрест – організацію, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном, керуються волонтерські організації усього світу.

Дослідники виокремлюють ХХ ст. як головну віху в розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення Першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме в цей час були створені перші волонтерські організації. Було засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою у Парижі.

Волонтер (від лат. „voluntarius” – воля, бажання, від англ. „voluntary” – добровільний, доброволець, йти добровільно) – це особа, яка за власним бажанням допомагає іншим. У багатьох словниках термін „волонтер” часто трактується як „особа, яка добровільно поступила на військову службу”. Нині волонтерство майже не пов’язане із військовою службою. Воно розвивається, орієнтуючись на надання допомоги усім, хто її потребує.

Спочатку волонтерами називали людей, які добровільно та виключно із власного бажання вступали на військову службу в деяких європейських країнах (наприклад, у Франції, Іспанії). Сьогодні від цього громіздкого визначення „волонтерство” залишилося лише слово „добровільно”. А також додалося ще й безкоштовно.

Волонтер (англ. - доброволець) – людина, яка вільно, а не переслідуючи якісь корисливі цілі, займається діяльністю на користь суспільства;

-       людина, яка допомагає іншим;

-       особистість, яка свідомо, добровільно, безкоштовно діє в різних сферах життя;

-       людина, у якої активна життєва позиція;

-       свідомий та активний громадянин, зацікавлений у допомозі іншим;

-       індивід, який має бажання змінити все на краще;

-       професіонал в певному напрямку;

-       особа, небайдужа до проблем суспільства;

-       неординарна, творча, відкрита, добра людина.

У Законі України „Про соціальні послуги” зазначається, щоволонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.